Модулі

Одним з головних елементів архітектури Ditsmod - є його модулі. Але чим хороша саме модульна архітектура? - Модульність дозволяє компонувати різні автономні елементи і складати з них масштабований застосунок. Саме завдяки автономності модулів, великі проекти простіше розробляти, тестувати, деплоїти та обслуговувати.

Така архітектура дозволяє ізолювати в одному модулі декілька файлів коду, що можуть мати різні ролі, але спільну спеціалізацію. Модуль можна порівняти з оркестром, в якому є різні інструменти, але усі вони створюють спільну музику. З іншого боку, потреба в ізоляції різних модулів виникає через те, що вони можуть мати різну спеціалізацію і через це - можуть заважати один-одному. Продовжуючи аналогію з людьми, якщо в одому кабінеті розмістити поліцію та музикантів, або брокерів і перекладачів, швидше за все, вони заважатимуть один-одному. Саме тому для модуля важлива вузька спеціалізація.

Разом з тим, модулі можуть мати ще й різні типи. Найчастіше використовуються два типи:

• service - сюди можна віднести модулі, що надають певні сервіси: модуль баз даних, модуль безпеки, модуль для запису логів, модуль для перекладу повідомлень різними мовами, і т.п.; такі модулі рідко закріпляються за певними URL.
• routed - сюди потрібно відносити модулі, що обслуговують певну частину URL: наприклад, один модуль може обробляти усі HTTP-запити за адресою /api/users, інший модуль - за адресою /api/posts.

Модулі можуть містити:

• контролери, що приймають HTTP-запити та відправляють HTTP-відповіді;
• сервіси, де описується бізнес логіка застосунку;
• інтерсептори та ґарди, що дозволяють автоматизувати обробку HTTP-запитів по типовим патернам;
• декоратори та розширення, що дозволяють доповнювати застосунок новими правилами та новою поведінкою;
• інші класи, інтерфейси, хелпери, типи даних, що призначаються для роботи поточного модуля.

Кореневий модуль

До кореневого модуля підв'язуються інші модулі, він є єдиним на увесь застосунок, а його клас рекомендовано називати AppModule. TypeScript клас стає кореневим модулем Ditsmod завдяки декоратору rootModule:

import { rootModule } from '@ditsmod/core';

@rootModule()
export class AppModule {}

Загалом, в декоратор rootModule можна передавати об'єкт з такими властивостями:

import { rootModule } from '@ditsmod/core';

@rootModule({
  appends: [], // Прикріплені модулі (вони потрібні лише для успадкування префікса у поточного модуля)
  imports: [], // Імпорт модулів
  controllers: [], // Прив'язка контролерів до модуля
  providersPerApp: [], // Провайдери на рівні застосунку
  providersPerMod: [], //         ...на рівні модуля
  providersPerRou: [], //         ...на рівні роуту
  providersPerReq: [], //         ...на рівні запиту
  exports: [], // Експорт модулів та провайдерів з поточного модуля
  extensions: [], // Розширення
  extensionsMeta: {}, // Дані для роботи розширень
  resolvedCollisionsPerApp: [], // Вирішення колізій імпортованих класів на рівні застосунку
  resolvedCollisionsPerMod: [], //                                    ...на рівні модуля
  resolvedCollisionsPerRou: [], //                                    ...на рівні роута
  resolvedCollisionsPerReq: [], //                                    ...на рівні запиту
  id: '', // Може використовуватись для динамічного додавання чи видалення модулів
})
export class AppModule {}

Некореневий модуль

TypeScript клас стає некореневим модулем Ditsmod завдяки декоратору featureModule:

import { featureModule } from '@ditsmod/core';

@featureModule()
export class SomeModule {}

Файли модулів рекомендується називати із закінченням *.module.ts, а назви їхніх класів - із закінченням *Module.

Він може містити точно такі самі метадані як і кореневі модулі, за виключенням властивості resolvedCollisionsPerApp.